Embedded Files
Виховний захід на тему:
«Цінуймо мову над усі скарби, якщо ми хочем зватися народом!»
Мета: формувати розуміння того, що українська мова- наш скарб, без якого не може існувати ані народ, ані Україна як держава;розширювати знання про красу і багатство української мови; пробудити почуття національної гідності; виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого,українського, бажання розмовляти рідною мовою.
Мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато скарбів, якими пишається наш народ. 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Це свято нині крокує державою по-особливому. Тому кожен громадянин України сьогодні, як ніколи відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови. Бо мова – це той інструмент, який об’єднує націю у єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Життя мови залежно від народу, який несе її у своїй душі, у своїх звичаях, традиціях, у піснях і у своїй культурі.Мова – запорука існування народу, нації. Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродити українську мову, українську державність, націю. І ми повинні твердо усвідомити, що це – наш святий обов’язок, і за нас цього ніхто не зробить.
(Відеопрезентація до дня рідної мови Виходять учні в українських костюмах)
1. Здраствуй , слово, українська мово,
Здраствуй на межі тисячоліть !
Квітни калиново й барвінково
Затишна вічнозелена віть !
2. Наче юна зоря світанкова ,
Ти мусиш, степами ідеш ,
Українська чарівная мово ,
Ти у серці народу живеш !
3. Мелодійна мова , промениста ,
Як земля твій багатий словник.
Українська мово пречиста ,
Ти у серці народу повік !
4. І, як промені сонця чудова ,
Ти у світі ніколи не вмреш !
Українська чарівная мово ,
Ти у серці народу живеш !
5. Як із моря не висушить воду
Не злічить джерел і струмків ,
Рідна мово у серці народу
Буде жити навіки – віків
6. О мово, ночі колискова !
Прийми! Мій радісний привіт
Навік пройшла пора безславна…
Цвіти і сяй, моя державна
Ведучий 1.
Доброго дня шановні гості та учасники нашого заходу!
Вітаємо Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі, святі традицій народних, пісень вольних, мови рідної.
Рідна мова-це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Ведучий 2. Вірш про мову
Мово моя українська ,
Батьківська, материнська
Я знаю тебе невивчену-
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану,
Ти у мене із кореня
Полем мені наговорена ,
Дзвоном коси прокована ,
В чистій воді смакована ,
Болем очей продивлена ,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у удушу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров’ю моєю змішана
І аж до скону залишена
В серці моїм. Ти звеш сюди
Добрих людей до бесіди.
Ведучий 1 . Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, відзначається щороку з лютого 2000р. для сприяння мовній і культурній різноманітності.
21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови.
Ведучий 2. В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції Української мови, сприяння російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Ведучий 1 . Історія цього свята йде з Пакистану, де пів століття тому 21 лютого 1952 року було вбито 5 студентів, які мали зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної. Зрештою, після визвольної війни в 1971 році, східна частина Пакистану відокремилась в незалежну державу Бангладеш зі своєю мовою.
Ведучий 2 . Жодній мові світу не було так важко, як українській. Нашу мову принижували , не давали її розвиватися , неодноразово забороняли, знищували навіть букварі, щоб українські діти не могли вивчати рідну мову. Протягом багатьох років українська мова, пісні, книги були заборонені. А робилося це ось з якою метою: якщо знищити мову, зникне і сам український народ, не існуватиме України як держави.
Відеопрезентація «День мови»
(Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою)
Молитва
1.Гріховний світ вирує неспроста
Підступний демон ,шо керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного хреста.
2.О Господи! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
3. О Господи! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
4. Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголосих трав
Кожне слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
5.Ти все знесла насмішки і зневаги ,
Бездумну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
6. Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невина кров пролита в боротьбі
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Учень. Важкі були її шляхи:
І терни і каміння.
Вони пробились крізь віки,
Як сонячне проміння.
Звучить пісня. «Рідна мова». Слова С.Булаха
Ведучий 1. Рідна мова! У нашій літературі мабуть, не має жодного письменника, який би від всього серця не висловив любові до тебе і своєї тривоги за твою долю. Тобою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Карпенка-Карого, Лесі Українки і Коцюбинського , Гончара і Загребельного.
Ведучий 2. Рідне наше слово! Не раз розіп’яте на історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для мук і випробувань. На захист рідного слова поставали Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь.
Ведучий 1. Після Котляревського Т.Шевченко відшліфував нашу мову-дорогоцінний діамант нашого народу. Володимир Самійленко прекрасно про це сказав у вірші «Мова» присвяченому Т.Шевченку.
Учень «Діамант дорогий на дорозі лежав»
Діамант дорогий на дорозі лежав.
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І хто не впізнав того діаманта
Йшли багато людей і топтали його
Але раз тим шляхом хтось чудовим ішов,
І в пилу на шляху діамант він знайшов
Камінець дорогий він одразу впізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І поставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв
І проміння ясним всіх людей здивував ,
І палаючим огнем кольористо блищить,
І промінням його усім очі сліпить.
Так в пилу на шляху наша мова була ,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її , обробила її ,
Положила на ню усі сили свої ,
І в народний вінець, як в оправу, ввела,
І, як зброю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зброя ясна.
І сіятиме вік ,поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють скоріш,
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на творіння своє.
Він побожно сказав: “Відкілля нам сіє?!”
Ведучий 1. Той , хто не знає материнської мови або цурається її, прирікає себе на злиденність душі.
Ведучий 2. Той , хто зневажливо ставиться до рідної мови, не вартий поваги .
Учень
Я знаю: мова мамина-свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
ЇЇ плекали душі і вуста мільярдів.
Це-жива вода народу.
ЇЇ зневажить - зрадити народ,
Котрий до сонця зводиться крізь муки,
Це - забруднити плеса чистих вод,
Це - топтати материнські руки.
Вони нас від напастей берегли,
Останню дрібку хліба віддавали.
Щоб ми нівроку дужими булими
Й матусиних пісень не забували.
Зневажить мову мамину - біда,
Котра пустими зробить наші душі,
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калини сушить.
Зневажить мову - зрадити себе
(А зрадників хто може поважать?) ,
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мати.
Ведучий 2. «В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною , навічно злитими,здруженими уявляються мені як дві вільнокрилі птиці, - мова і пісня. Бо ж наша мова - як чарівна пісня,що вміщує в собі і палку любов до Вітчизни , і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії , і ніжні запахи рідної землі. А пісня –це найдобріша, найвиразніша мова»,- говорив П. Тичина.
Ведучий 1. Народна пісня- голос невсипущий ,
Душі людської вічне відкриття .
Вона ніколи ,як і хліб насущний ,
Не впаде з моди сущого життя.
Учні виконують віночок українських народних пісень: «Ой на горі женці жнуть», «Їхав козак за Дунай», «Їхав,їхав козак містом»
Ведучий 2. А який тонкий та дотепний український гумор! Наш народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний сміх. Я думаю, що нікого не залишать байдужими гуморески.
Павло Глазовий «Турок»
Збирається мій знайомий
В далеку мандрівку:
Придбав собі в Туреччину
На тиждень путівку.
Костюм купив елегантний
Вчить турецьку мову
Уже знає, як звучить
Свиня і корова,
Як спитати по-турецьки ,
Почім у них шуби,
Де купити мило й пасту,
Яка чистить зуби.
Голова тріщить у нього
Від отих уроків…
Він ,доречі в Україні
Живе 30 років
Ходить всюди як хазяїн,
Аж дверима гурка ,
Хоча мову українську
Знає гірше турка.
Павло Глазовий «У столичному зоопарку»
Мавпа бігає по клітці
Крутиться з розгону
І гукає до сусіда:
- привіт Шимпанзону!
- а той пальцем кличе мавпу:
- підійди близенько.
Не зви мене Шимпанзоном,
Бо я Шимпанзенко.
-та який ти Шимпанзенко?
Дура в тебе мати!
Чого ти це раптом задумав
Ім’я поміняти?
- а той шепче:
- он прибили
Дощечку дубову
І мене перехрестили
На держану мову…
Зарубай собі на носі:
За новим законом
Я звуся Шимпанзенко
А не Шимапанзоном
Ведучий 1. Соромитись рідної мови не можна. Кожна людина повинна пам’ятати звідки вона родом, знати свою історію, свою мову.
Не цурайтесь мови, люди
Рідного джерельця.
Хай вона струмочком буде
Хай дійде до серця.
Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято ,
Соловейком хай співає
В українській хаті.
Бо вона ж така багата ,
Українська мова, неповторна і крилата
І така чудова!
І цвіте у ній кохання,
Рушники з квітками,
Мрії наші і бажання,верби над ставками.
Не цурайтесь, люди, мови
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово,
Не буде народу.
Ведучий 1. У світі про українську мову, кажуть, що вона така співуча, солов’їна, багата. І від кожного з нас залежить ,щоб жила наша мова, одна з найкрасивіших мов світу.
Ведучий 2. Тож плекаймо її, як чудовий дар ,принесений до нас із глибини віків, шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і внуків , мовою наших нащадків ,щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.
Йди в тисячоліття рідна мово,
До сердець і душ людських доходь,
Квітни калиново й барвінково ,
Бо на те й благословив Господь
Пісня Н. Бучинської «Мова єднання»
Page updated
Report abuse